Помилки, допущені на етапі планування, як показує практика, надалі важко виправити. Розглянемо найпоширеніші з них.

  1. Використання глянцевих поверхонь.

Для горизонтальних і вертикальних поверхонь нерідко обирають оздоблювальні матеріали з глянцевим покриттям. Такі поверхні справді гарно виглядають і візуально розширюють простір приміщення, однак захоплюватися ними не варто.

По-перше, подібні матеріали — скло, нержавіюча сталь, мармур, граніт, керамічна плитка — мають високу твердість, і на кухні, де багато скляного та фарфорового посуду, його дуже легко розбити або пошкодити. Крім того, дзеркальні чи скляні поверхні самі по собі легко дряпаються або б'ються.

По-друге, при розміщенні будь-яких предметів на таких горизонтальних поверхнях виникає багато шуму. По-третє, на глянцевих поверхнях завжди залишаються сліди — пил, бруд, краплі води та жиру, відбитки пальців тощо — і всі вони добре помітні неозброєним оком.

Кухня — приміщення з підвищеною вологістю, де й без того часто потрібне прибирання, а глянцеві поверхні лише ускладнюють його. Найкращим вибором для кухні є матові поверхні без блиску.купити кухонне приладдя

  1. Використання важких оздоблювальних матеріалів.

Раніше найпоширенішим варіантом оздоблення кухні була керамічна настінна плитка в робочій зоні та миючі або звичайні шпалери в обідній зоні; стелі ж просто білили або фарбували водоемульсійною чи масляною фарбою.

Сьогодні кількість видів оздоблювальних матеріалів різко зросла. На кухнях стало модним використовувати різноманітні настінні панелі (пластикові, дерев'яні тощо), натяжні стелі, підлогову та настінну плитку, перегородки з гіпсокартону та інші матеріали.

Як правило, користь від їхнього застосування здебільшого естетична, а не практична. При цьому такі матеріали значно скорочують корисний об'єм кухонного приміщення та нерідко порушують циркуляцію повітря, нормальний тепло- і газообмін.

  1. Надто довга робоча зона.

Якщо кухня має багато вільного простору, завжди виникає спокуса збільшити довжину робочої зони вздовж однієї зі стін. У такій просторій зоні легко розмістити будь-яке придбане кухонне приладдя, меблі та обладнання.

Проте працювати в ній незручно — доводиться постійно переміщатися по всій довжині робочої зони, що веде до зайвих витрат часу та сил. Якщо потрібна протяжна робоча зона, краще розташувати її в куті кухні.

  1. Планування місця для кухонної побутової техніки.

купити кухонне приладдя 2 На етапі оформлення кухні, її меблювання та зонування часто забувають відвести місце для різноманітної побутової техніки — телевізора, радіо, кавоварки, хлібниці, соковижималки, кухонного комбайна тощо.

Навіть якщо під час планування кухонного інтер'єру ви не плануєте розміщувати тут побутову техніку, все одно варто передбачити для неї місце на майбутнє.

Слід також пам'ятати, що переважна більшість побутової техніки працює від електрики, а тому важливо заздалегідь придбати кухонне приладдя та подбати про правильне розміщення всіх додаткових аксесуарів — електропроводки, подовжувачів, вимикачів, розеток, розгалужувачів, перехідників, заземлення тощо.

  1. Використання широких ящиків.

Нерідко замість двох невеликих висувних ящиків обирають один широкий. Переваги такого рішення очевидні: він швидше збирається (у випадку збірних меблів), коштує дешевше і має більший корисний об'єм, ніж два менших ящики.

Проте у широкого ящика є суттєвий недолік: його складніше висувати та задвигати, особливо коли він повністю завантажений. Фактично такий ящик зручний лише за умови, що він завжди заповнений не більш ніж наполовину.

  1. Проблеми правильного освітлення.

Кухня належить до приміщень з підвищеною інтенсивністю використання. Тут виконується велика кількість різноманітних робіт, зокрема доволі небезпечних — механічних, хімічних, термічних: нарізка, рубання, заморожування, розморожування, варіння, миття тощо.

Саме тому освітлення кухні відіграє важливу роль. Кухня завжди повинна мати хороше природне освітлення вдень і штучне — ввечері та вночі.

Штучне освітлення на кухні зазвичай реалізується у кількох варіантах:

  • загальне освітлення всього приміщення (як правило, один великий світильник у центрі стелі);
  • підсвічування конкретної зони (зазвичай кілька локально розташованих світильників);
  • підсвічування конкретних робочих місць — газової плити, мийки, обробного столу тощо (як правило, такі світильники вбудовані в меблі — шафи, витяжку тощо — розташовані трохи вище самого місця підсвічування).
  1. Виступаючі ручки шаф.

Практично будь-яка шафа має ручки. Якщо вони сильно виступають, то, з одного боку, таку шафу зручніше відчиняти завдяки кращому охопленню ручки, але з іншого — ці ручки виходять у зону проходу, і при постійному переміщенні по кухні (особливо в робочій зоні, де зазвичай і розташовані кухонні шафи) висока ймовірність зачепити їх одягом, тілом або якимось предметом.

Інша проблема стосується ручок дверцят шаф, що відчиняються вбік і впритул прилягають до бічної стіни або інших меблів. При надто виступаючих ручках дверцята в бік прилеглої стіни не зможуть повністю відчинитися, а за наявності сусідніх меблів є ризик пошкодити їхню поверхню при різкому відчиненні дверцяти.

  1. Використання полиць замість висувних ящиків.

Якщо порівнювати полицю з ящиком аналогічного корисного об'єму, полиця виграє: вона швидше і значно простіше збирається (якщо меблі постачаються в розібраному вигляді), коштує дешевше і значно рідше ламається.

Однак при значному завантаженні полиці дістати з неї що-небудь дуже незручно — особливо якщо предмет знаходиться в задній її частині. У такому випадку доведеться спочатку прибрати всі предмети з переднього плану, щоб дістатися до речей, що лежать у глибині.

Саме в таких ситуаціях ящики, які завжди легко повністю висунути, мають очевидну перевагу, і їхнє використання є більш виправданим, ніж застосування полиць.

  1. Оздоблення мармуром.

Мармурові поверхні завжди виглядають розкішно, однак на кухні їм не місце. Кухня — це приміщення з підвищеною вологістю, інтенсивним рухом і великою кількістю найрізноманітніших робіт.

Це неминуче призводить до появи бруду, нерідко кислотного походження, який здатний швидко вбиратися в мармурову поверхню навіть за наявності кристалізатора. Очистити мармур після цього вкрай складно — знадобляться шліфування та полірування поверхні.

Загалом для кухні завжди слід надавати перевагу тим матеріалам, які легко й швидко чистяться та миються, тобто зручні в обслуговуванні.

Розглянуті вище помилки — лише найпоширеніші. Проте якщо вдасться їх уникнути, можна заощадити чимало сил і часу, а також зробити кухню зручнішою та затишнішою.